Жовчний міхур — це невеликий , тонкостінний, порожнистий орган до 10 см завдовжки, який знаходиться поруч з печінкою. Він не виробляє жовч, а є тимчасовим накопичувачем невеликого обсягу (40-70 мл) жовчі. Жовч, що виробляється в печінці і міхурова відрізняються за складом. У жовчному міхурі жовч згущується і концентрується, з світло-жовтої рідини перетворюється в темну, тягучу масу, схожу на згущене молоко.
Під час їжі з жовчного міхура жовч потрапляє до 12-палої кишки і бере активну участь у травленні: допомагає перетравлюватися і всмоктуватися жирам, білкам і вуглеводам. Жовч містить компоненти, які можуть випадати в осад, накопичуватися і формувати ущільнення – камені в порожнині жовчного міхура або жовчовивідних протоках. Наявність таких включень призводить до порушень відтоку жовчі, запальних процесів в оболонках міхура, інфікування органу і знижує ефективність роботи біліарної системи організму. Схильність жовчі утворювати камені в медицині називається — літогенність жовчі.
Чому утворюються камені в жовчному міхурі?
Серед чинників, що провокують процес утворення каменів в жовчному міхурі, виділяють провідний і додаткові, супутні фактори:
- провідним фактором вважається посилення такої характеристики жовчі, як літогенність, що відбувається в результаті надлишкового надходження холестерину, тобто неправильного харчування;
- дискінезія, або зниження функціональної здатності жовчного міхура скорочуватися і виштовхувати жовч в протоки;
- гіпертензія жовчі в органі внаслідок звуження шийки жовчного міхура, що також призводить до застою жовчі;
- локалізовані або загальні інфекційні процеси, що знижують ефективність діяльності органів гепатобіліарної системи;
- хронічні запальні процеси.
Етіологічні фактори, що сприяють утворенню конкрементів:
- період вагітності, так як підвищення рівня естрогенів сприяє секреції холестерину в жовч (захворювання в жінок відзначають у 6–7 разів частіше, ніж у чоловіків);
- спадковість та гіподинамія;
- гормональні порушення;
- ожиріння, яке підвищує літогенність жовчі;
- характер харчування зі зменшенням у раціоні кількості харчових волокон;
- літній і старечий вік;
- нераціональні дієти, голодування, зниження маси тіла з різних причин;
- тривалі курси парентерального харчування;
- тривалий прийом препаратів, що містять естроген, оральних контрацептивів, сандостатина, цефтриаксона і т. д .;
- цукровий діабет;
- інфекційні захворювання шлунково-кишкового тракту, гепатобіліарних органів і т. п.
Цікавинка! Існують формули Тірека і Фабера, що дозволяють за зовнішніми ознаками запідозрити високу ймовірність наявності у пацієнта каменів в жовчному міхурі. Відповідно до думки фахівців, в групі з найбільш високою кількістю діагностованих каменів в жовчі знаходяться жінки зі світлим волоссям і шкірою, з вагітністю в анамнезі, повні, у віці від 40 років, з надмірним газоутворенням (метеоризмом).
Форми жовчнокам’яної хвороби і симптоми каменів в жовчному міхурі
Серед клінічних форм жовчнокам’яної хвороби виділяють наступні:
- латентна форма або так зване камененосіння ( у 60-80% пацієнтів при наявності каменів у жовчному міхурі симптоми і прояви захворювання відсутні) однак це теж свідчить про розвиток хвороби;
- диспептична форма захворювання ( виражається в розладах функціонування органів шлунково-кишкового тракту, таких як появі після прийому їжі почуття тяжкості, підвищеного газоутворення, здуття живота, печії, гіркоти у роті) ;
- больова форма, що супроводжується нападами (проявляється у вигляді раптових, повторюваних нападів болю в області правого підребер’я з можливою іррадіацією в спину або до правої лопатки. Напад може супроводжуватися нудотою, рефлекторною блювотою, що не приносить полегшення. При тривалості нападу більше 6 годин діагностують гострий холецистит) ;
- больова торпідна форма (супроводжується постійним тупим болем в області проекції жовчного міхура без періодів ремісії і відсутності хворобливості);
- ракова = діагностується у 3% випадків, імовірно новоутворення виникають, як наслідок зміни хімічного складу жовчі при каменеутворенні, тривалого подразнення і травмування внутрішніх оболонок міхура , приєднанням інфекцій.
Симптоми жовчнокам’яної хвороби:
- больові відчуття в правому підребер’ї;
- відрижка та відчуття гіркоти у роті;
- нудота, часто з блювотою;
- загальне нездужання і слабкість;
- підвищення температури;
- здуття живота, печія;
- жовтяниця.
Якщо ви спостерігаєте у себе один або кілька симптомів, вам необхідно звернутися до лікаря гастроентеролога або хірурга на огляд і консультацію та зробити УЗД. На підставі досліджень лікар підбере необхідне й ефективне лікування. Варто не забувати, що ендо-УЗД жовчовивідних шляхів необхідно проводити строго натщесерце, тому що в такому випадку жовчний міхур максимально наповнений жовчю, із-за якої відбувається його збільшення. Якщо випити навіть трохи рідини, то запустяться жовчовивідні процеси, а міхур зменшиться в розмірах, що сильно утруднить обстеження.
Ультразвукова діагностика (УЗД) жовчного міхура — основний діагностичний метод, що дозволяє оцінити стан органу і жовчовивідних проток, визначити структуру стінок і вмісту, виявити наявність патологій або розвиток захворювання. Лікарі рекомендують проводити скринінгове УЗД органів черевної порожнини 1 раз на півроку. Цей метод не має протипоказань, не викликає дискомфорту чи больових відчуттів.
Терапія ЖКХ: як лікувати камені в жовчному міхурі?
При наявності каменів без клінічної картини холециститу терапія полягає в дотриманні дієти, режиму, веденні активного способу життя для зниження ймовірності застою жовчі і пов’язаних з ним ускладнень, а також прийомі препаратів, що руйнують структуру каменів. При одиничних включених каменів-конкрементів і відсутності ознак захворювання в сучасній медицині використовують метод ударно-хвильової терапії.
Харчування має бути частим, дробовим, з невеликими порціями їжі, виключаються жирні, гострі, смажені страви, алкоголь. Необхідно включати в харчування їжу, насичену рослинною клітковиною (зернові, зелень, овочі).
Консервативне лікування в період гострих нападів може бути як методом терапії, так і видом передопераційної підготовки у хворих. У консервативну терапію включають кілька процедур і методик, базою яких є відома формула «холод, голод і спокій»:
- повний голод при блювоті, якщо напад не супроводжується блювотою, можна пити воду;
- холод (лід) на область правого підребер’я, метод локальної гіпотермії для зниження запалення і гіпертензії жовчного міхура;
- антибактеріальні препарати при запальному процесі;
- дезінтоксикаційна терапія і форсування виведення з організму рідини препаратами-діуретиками;
- купірування больових нападів за допомогою анальгетиків.
Хірургічне лікування як метод терапії призначається при частих нападах гострого холециститу, великому розмірі конкрементів, деструктивному перебігу захворювання та наявності важких ускладнень.
Терапія проводиться виключно під наглядом лікарів, так як самостійні спроби прийому препаратів для дроблення і виведення конкрементів можуть призводити до закупорки жовчовивідних проток, механічної жовтяниці, гострого холециститу та інших ускладнень захворювання.